Автори на лiтеру «Д»
Доброгорська Н.В.
Особа Ераста Костянтиновича Бродського привертає увагу кожного, хто вивчає історію нашого краю кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це людина, яка 40 років свого життя присвятила служінню рідному повіту та губернії. Результатом його діяльності є селище, засновником якого по праву можна вважати Е.К.Бродського, та технікум, що до сьогодні готує спеціалістів у галузі сільського господарства і орієнтований більше всього на сільську молодь.
>>>
Двуреченська О.С.
Доброчинна діяльність міського самоврядування Катеринослава була можлива завдяки активній громадській позиції гласних Думи і пов’язана безпосередньо з їх ініціативністю. Робота гласних на відміну від службовців Міського громадського управління (міського голови, членів управи, секретаря тощо) була безкоштовною, тому членами Думи обиралися переважно заможні люди.
>>>
Данилець Юрій
На початку ХХ ст. на Закарпатті розпочався православний рух. Відродженню православної церкви сприяло цілий ряд факторів: важке соціально-економічне становище; безпосередній зв’язок із православним рухом в Америці; латинізація греко-католицького обряду та церкви, відособленість духовенства від народу; вплив християнських центрів, зокрема, Афону та Почаївської Лаври на духовне життя населення у Північно-Східній Угорщині.
>>>
Данилюк Д.Д.
Життя і діяльність Ю. І. Венеліна – уродженця Закарпаття, одного із фундаторів славістичної науки і засновника болгаристики в Росії краще вивчені за кордоном (1, 306 с.). Дещо зроблено і науковцями Ужгородського національного університету (20, 21, 22, 23). Закономірно, що першість у цій благородній справі належить російським вченим.
>>>
Данилець Юрій
Розвиток православної церкви на Закарпатті у першій половині ХХ ст. тісно переплітався з історією Сербської (далі СПЦ), Константинопольської, Російської (далі РПЦ) церков. Вивчення православної церкви на Закарпатті важливе також із-за того фактору, що до 1945 р. ця територія входила до складу іноземних держав: Угорщини, Австро-Угорщини, Чехословаччини. Політика урядів цих країн щодо православ’я, безперечно, відрізнялася.
>>>
Данилець Юрій
Одну із важливих ділянок української історичної науки становить дослідження історії православної церкви. Православна церква на Закарпатті формувалася в тісному зв’язку з основними православними центрами, які мали на неї той чи інший вплив.
>>>
Данилюк Д.
Дана стаття - розширений варіант доповіді автора на пленарному засіданні міжнародної наукової конференції, проведеної в Ужгородському національному університеті до 200-ліття від дня народження О.Духновича і розділу з книги Ю.Бачі, Д.Данилюка «Невідомий Олександр Духнович». Ужгород, 1992.
>>>
Данилюк Д.
Працюючи над фундаментальною працею з минулого свого народу “Історія карпатських русинів” М.Лучкай сповна використав матеріали як місцевих єпархіальних і комітатських, так і зарубіжних архівів – м. Рима і Флоренції, де працював у 1829-1830 рр. (1, с.53,56). Як справжній дослідник, він також сумлінно вивчив все те, що було написано до нього з історії краю.
>>>
Данилець Юрій
Важливою умовою створення повноцінного історичного дослідження є використання репрезентативної джерельної бази, яка дає можливість розкрити основні інформативні властивості масиву джерел із проблематики. Щоб наблизити реальну джерельну базу до потенційної, необхідно залучити якомога ширше коло писемних джерел, що потребує проведення суцільної евристики в установах, де існує гіпотетична можливість збереження відповідних матеріалів.
>>>
Данилець Юрій
Головним обов’язком нащадків є збереження і примноження історичної спадщини попередніх поколінь. Саме це завдання поставив перед собою відомий історик Закарпаття, доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету Дмитро Данилюк. Завдяки його діяльності перед нами постала ціла плеяда істориків минулого, імена яких свого часу не вивчались та замовчувались.
>>>
Данилець Юрій
У статті досліджується висвітлення діяльності православної церкви на сторінках закарпатського часопису „Русскій Православный Въстникъ” (1921-1922). Відзначається, що назване видання багато уваги приділяло розвитку православної церкви та діяльності її окремих діячів. Газета містить важливі фактичні дані, що відображають релігійне життя краю на початку ХХ ст.
>>>
Данилець Юрій
В наслідок складної внутрішньополітичної обстановки, що склалася на початку ХХ ст. на території колишньої Російської імперії, велика частина інтелігенції, військових, духовенства та інших прошарків населення, які не підтримали більшовицького режиму, змушені були шукати собі порятунок в еміграції. Багато з них зупинили свій вибір на Чехословаччині, до складу якої у 1919 р. ввійшли і закарпатські землі, під назвою Підкарпатська Русь.
>>>
Данилець Юрій
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Північно-Східній Угорщині, до якої територіально відносилося Закарпаття, розпочався рух за відродження православної церкви. Він мав слабкий організацій-ний характер, тому що головною базою спротиву унії було бідне українське селянство, бо інтелігенція та духовенство не брали участі у цьому процесі.
>>>
Данилець Юрій
Міжнародна ситуація, що склалася після Першої світової війни в цілому спряла поширенню православного руху на Підкарпатській Русі. В Хустському окрузі у 1918-1919 рр. у православ’я остаточно перейшли Іза, Кошельово, Нанково, Нижнє Селище, Горінчово, Монастирець, Нижній Бистрий, більша чи менша частина населення в Хусті, Сокирниці, Шандрові, Данилові, Золотарьові, Велятині, Бороняві, Кривій. У Довжанському окрузі про свій перехід у православ’я заявили Липча і Заднє.
>>>
Данилець Юрій
История православной церкви на Закарпатье богатая на жертовные примеры благочестия. После принятия унии с Римом в ХVII веке за православную веру страдали о. Михаил Андрелла (Оросвиговский), епископ Досифей (Федорович), о. Иоанн Раковский и другие. В начале ХХ века на Закарпатье началось широкое крестьянское движение за возвращение к вере предков – Православию.
>>>
Данилець Юрій
Православний рух вперше проявився на Пряшівщині у с. Бехерово, де у 1902 р. народ почав відкрито переходити у православ’я [5]. Незабаром у с.Великі Лучки біля Мукачева селяни оголосили про свій намір покинути унію, їх очолив І. Газій, що повернувся з США і привіз книгу о. А. Товта „Где искати правду ?”
>>>
Данилець Юрій
Серед великої кількості публікацій науково-популярного та наукового характеру про історію окупованих підкарпатських земель Угорщиною до цього часу не вивченою залишається діяльність православних монастирів та ченців у цей історичний період.
>>>
Данилець Юрій
В статті аналізуються штрихи до біографії М. Попова та основні аспекти його діяльності: організація угорської автокефальної церкви, боротьба за владу та взаємовідносини з державними й церковними діячами. М. Попов об’єднав православне духовенство під одним керівництвом та провів ряд реформ спрямованих на посилення православної церкви.
>>>
Данилець Юрій
У статті розглядається становище православної церкви в часи Карпатської України 1938-1939 рр. Прослідковуються взаємовідносини між представниками Сербської православної церкви та Константинопольської православної церкви з урядом Августина Волошина. Вивчається діяльність архієпископа Саватія (Врабец), спрямована на українізацію православної церкви.
>>>
Данилець Юрій
У пропонованій статті на основі архівних документів розглядається процес організаційного упорядкування православної церкви на Підкарпатській Русі (Закарпатті) у 1926-1930 рр. Особливу увагу приділено діяльності сербських єпископів-делегатів на Підкарпатській Русі у зв’язку з тим, що до 1945 р. православна церква на Закарпатті входила під канонічну юрисдикцію Сербської православної церкви. Аналізується конфесійний та соціально-економічний розвиток православ’я та державно-церковні відносини.
>>>
Дашкевич Ярослав
Коли недавно я почав роздумувати про тему своєї статті, то, повинен признатися, далі ще був під впливом прочитаного десь у 15-річному віці есе "Хам чи Яфет". Чар слова В`ячеслава Липинського захоплював мене не раз – і коли я читав "Україну на переломі" (читав так одним подихом два дні), і коли перечитував "Листи до братів-хліборобів", інші його праці – про покликання варягів (що цілком не стосувалося справжніх варягів), наприклад, або писані буквально кров\'ю серця останні публіцистичні виступи.
>>>
Контакти
Мапа сайту
