Автори на лiтеру «Р»
Репан Олег
Тривалий час така галузь історичної науки як воєнна історія фактично не розвивалася в Україні з цілком зрозумілих причин. Проте наразі це один з найбільш динамічних напрямів історіографії, свідченням чого є діяльність Інституту воєнної історії, дослідження, які проводяться в межах навчальних закладів Збройних сил України, діяльність багатьох істориків як у столиці, так і в регіонах. Поява монографії Репана О.А. знаходиться в річищі цього важливого процесу. >>>
Репан О.А., Колісник Д.В.
Коли йдеться про українське меценатство, то на думку, як правило, спадають прізвища славетних благодійників минулого – Симиренки, Терещенки, Ханенки... Саме ці (та багато інших) видатні постаті вітчизняного підприємництва ХІХ ст. за умов відсутності державної підтримки своєю безкорисливою діяльністю сприяли розвитку української культури в цілому та окремих її складових.
>>>
Руденко Г.Г.
В кінці XVIII – на початку ХХ сторіччя особливого значення у збереженні та дослідженні пам’яток національної історії набуває меценатська діяльність. Саме тоді приватні зібрання стають основою майбутніх музеїв України [1].
>>>
Репан О. А.
Сучасна українська історіографія приділяє певну увагу елітним групам суспільства, зокрема старшинській верстві. Спираючись на доробок попередників [1], історики досліджують персональний склад козацької верхівки, її правове становище, стосунки з російським урядом, біографії старшин. [2] Джерельна база теми, особливо якщо говорити про друковані джерела, не є достатньо широкою.
>>>
Репан О. А.
Тема пропонованої шановному читачеві статті знаходиться на перетині воєнної історії та краєзнавства. Після тривалої неуваги, зараз воєнна історія, зокрема козаччини, розробляється досить динамічно. Варто згадати хоча б роботи І.Стороженка [1], В.Заруби [2], О.Сокирка [3], Г.Шпитальова [4]. Одночасно все ще не розроблена докладно воєнна історія полків, які складали Гетьманщину. Хоча спроби такого роду є [5], але вони зосереджені не стільки на воєнній історії, скільки на історії полку загалом і, на жаль, не представлені у вигляді монографічних досліджень та не викладені в Інтернеті, що суттєво ускладнює доступ до результатів таких досліджень. Сюжет, пов’язаний із участю Миргородського полку в російсько-турецькій війні 1735-1739 років, не знайшов висвітлення в історіографії, хоча деякі факти містять дослідження А.Байова [6], О.Апанович [7] та вже згадувана монографія Г.Шпитальова.
>>>
Репан О. А.
Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.Частина 2. (Дисертація розділена на три частини заради економії часу завантаження. Список використанних джерел та літератури подається в кожній частині окремо, список скорочень -тільки в 1-ій, додатки - в 3-ій)
>>>
Репан О. А.
Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.Частина 2. (Дисертація розділена на три частини заради економії часу завантаження. Список використанних джерел та літератури подається в кожній частині окремо, список скорочень -тільки в 1-ій, додатки - в 3-ій)
>>>
Репан О. А.
Диссертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Частина 1. (Дисертація розділена на три частини заради економії часу завантаження. Список використанних джерел та літератури подається в кожній частині окремо, список скорочень тільки в 1-ій, додатки - в 3-ій)
>>>
Репан О. А.
Сучасним українським історикам доводиться надолужувати нерозробленість багатьох аспектів вітчизняної історії. Незважаючи на традиційність воєнно-історичної тематики, велика кількість тем та проблем потребують вивчення, в тому числі в, здавалося б, благополучній царині історії козаччини. Воєнна історія лівобережного козацтва у ХУІІІ ст. досліджена слабко. Відповідно, це стосується і участі лівобережних козаків у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр. Як українські, так і російські автори зачіпали цю проблематику в своїх роботах [7,8,11,12,13,14], проте цілісно тема не розроблялася.
>>>
Репан О. А.
Історичне краєзнавство на Дніпропетровщині в останні роки розвивається дуже динамічно. Наразі однією з найбільш дискусійних є проблема часу заснування м.Дніпропетровська. З концептуальними підходами можна ознайомитись, наприклад, у роботах Є.А.Чернова та Г.К.Швидько [7; 8] У полеміці автори звертаються до історії фортеці Кодак. Минуле цього населеного пункту вже доволі вивчене і пропоновані для екскурсії матеріали переважно взяті з робіт Мицика Ю.А., Стороженка І.С., Ковальова А.М. [3; 4; 5; 6]
>>>
