Інститут суспільних досліджень
Інститут суспільних досліджень,
громадська організація
м. Дніпропетровськ,
вул. Білостоцького, 159,
кімн. 7, тел. (056) 790-12-47
Головна ⁄ Автори на лiтеру «Х» ↓

Автори на лiтеру «Х»

Харлан О. В.

Дерев’яна Покровська церква міста Нікополь. До питання локалізації місцезнаходження та архітектурно-містобудівні особливості

(Надруковано у збірнику «Сучасні проблеми архітектури та містобудування». Вип.16. — К.: КНУБА, 2006. — С.112-124)

На правому березі славетної річки Дніпро розташоване місто, яке своїм багатим історичним минулим та мальовничим виглядом, давно приваблює численних дослідників науковців та творчих людей — це Нікополь.   >>>

Харлан О. В.

Природно-кліматичні фактори і територіально-історичні передумови виникнення архітектурно-планувальних традицій на території колишніх Вольностей Запорозьких.

(Надрукована у збірнику «Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень». Вип.3. — К.: Фенікс, 2007. — С.145-158)

Географічні та етнічні особливості території визначають розвиток своєрідної і специфічної культурної традиції. Регіони з індивідуальними природно-кліматичними умовами, етнічним складом, природними ресурсами утворюють своєрідний комплекс зі своїми неповторними рисами.   >>>

Харлан О. В.

До історії церкви святого Архістратига Михаїла села Грушівка Вишетарасівської волості Катеринославського повіту

(Надрукована у збірнику «Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень». Вип.2. Ч.2. — К.,2007. — С.160-165).

У книзі „Історія міст і сел. Української РСР” виданої у 1977 році читаємо на сторінці 744: „...Новокиевка (до 1918 года — Царская милость)... Сельсовету подчинены села Вольное, Добрая Надежда, Ильинка и Новокаменка..” На півдні Томаківського району Дніпропетровської області Ви вже не знайдете Грушівки або Гологрушівки, ця назва назавжди зникла з сучасних карт, але за допомогою старовинних карт та архівних джерел ми можемо повернутися у часи давно минулі.   >>>

Харченко Л.

Топоніми кутків та околиць Чигирина

Чигирин - місто, яке має давню і багату історію, звичаї та традиції. Здавна воно поділялось на кутки та околиці, кожен з яких мав свою назву. Про них ми дізнаємося скориставшись переказами оповіданнями, легендами, що живуть у народі протягом кількох століть і передаються від покоління до покоління.   >>>
Харлан О.В

Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. Архітектурна та мистецька спадщина XVIII – XIX ст.

Про інтенсивність архітектурного процесу в регіоні Дніпропетровської області і інших регіонах України в період Гетьманщини можливо робити висновок по кількості пам’яток архітектури цього періоду. Основою вивчення цього питання є державні списки пам’яток за результатами новітніх досліджень. Нажаль Дніпропетровський регіон в даний період мало вивчений. Якщо фортифікаційні споруди мають місце в літературі, то храмобудування зовсім не вивчено. З часом, після більш ретельного вивчення реєстр пам`яток даного регіону періоду Гетьманщини стане набагато більшим. Тема даної статті виникла при дослідженні одного з маловивчених архітектурних пам’яток колишнього Запорожжя – Самарський Пустельно-Миколаївський монастир.   >>>
Хмарський В.М.

Внесок Одеського Товариства історії та старожитностей у становлення археографії на півдні України

Проблема формування української археографії і зокрема її становлення на Півдні України жваво обговорювалась на одному із секційних засідань Четвертого Міжнародного конгресу україністів, що відбувся у серпні 1999 р. в Одесі. Було визнано, що вагомий внесок у цей процес зробило Одеське товариство історії та старожитностей (далі-Товариство). [1]   >>>
ФОЛІО