Історія культури
Чорнобай П.О.
Спогади О.М.Терпигорєва як джерело до історії формування науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст.
Мета даного дослідження – через аналіз мемуарів О.М.Терпигорєва здійснити спробу простежити становлення, формування, розвиток науково-технічної інтелігенції Катеринослава на початку ХХ сторіччя, чи хоча б показати особу мемуариста на тлі цього процесу. дивитися »
Доброгорська Н.В.
Благодійницька діяльність Е.К.Бродського (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Особа Ераста Костянтиновича Бродського привертає увагу кожного, хто вивчає історію нашого краю кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це людина, яка 40 років свого життя присвятила служінню рідному повіту та губернії. Результатом його діяльності є селище, засновником якого по праву можна вважати Е.К.Бродського, та технікум, що до сьогодні готує спеціалістів у галузі сільського господарства і орієнтований більше всього на сільську молодь. дивитися »
Стрижова І.А.
Роль меценатства у збереженні культурної спадщини
Все частіше й частіше чуємо, і навіть самі вживаємо, такі слова як «благодійність» та «меценатство». У сучасному світі ці явища трактуються по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще залишається дискусійною. дивитися »
Бекетова В.М., Капустіна Н.І.
Музеї – “пам’ятники діянь на загальне добро”
Якщо намагатися встановити, скільки ж років існує саме поняття благодійництво взагалі, і, як його невід’ємна частина, меценатство – покровительство наукам і мистецтву, то перш за все з пітьми століть виринає постать Гая Цильнія Мецената. дивитися »
Данилець Юрій
„Русскій Православный Въстникъ” (1921-1922) як джерело з історії православної церкви на Підкарпатській Русі
У статті досліджується висвітлення діяльності православної церкви на сторінках закарпатського часопису „Русскій Православный Въстникъ” (1921-1922). Відзначається, що назване видання багато уваги приділяло розвитку православної церкви та діяльності її окремих діячів. Газета містить важливі фактичні дані, що відображають релігійне життя краю на початку ХХ ст. дивитися »
Старік О.В
Дослідники некрополів з хрестами козацького типу
Хрест – головний символ християнства, що має давню, складну і багатогранну історію. Зображення різних видів хрестів, частина яких сягає ще дохристиянських часів, використовувались як державні, родові і військові символи. За визначенням А. Подосинова, хрест – концентрована та виразна передача ідеї центру і чотирьох основних напрямків, які йдуть з середини назовні [1]. Джерелом хреста вважають світове дерево у його вертикальному виді, а також солярну ідею (сонце з променями), антропоморфну модель бога чи людини, колесо з чотирма спицями, фалос (шиваїстський лінгам) і т. ін. Існує також точка зору, що хрест символізує собою дві перехрещені палички, тертям яких одна об одну в давнину здобували вогонь. дивитися »
Чорнобаєв В.І
М.П. Чорнобаєва – шістдесят років на освітянській ниві
Педагог, вчитель-філолог, організатор народної освіти, вчений ось далеко неповний перелік характерних рис Марії Пилипівни Чорнобаєвої – першого вчителя – Героя Соціалістичної праці на Дніпропетровщині та єдиного в місті Дніпропетровську. Шістдесят років віддала вона освітянській ниві, з них сорок п`ять очолює Дніпропетровську загальноосвітню неповну середню санаторну школу-інтернат № 3. дивитися »
Чоп В.М
Галина Андріївна Кузьменко-голова Cоюзу вчителів Гуляйпільської республіки (1919-1920 рр.)
На превеликий жаль в історії української освіти продовжують залишатися так звані “білі плями”, особливо в тих її місцях, де ця історія перетинається з явищами, що є незручними для офіційних концепцій. Одним з таких незручних явищ, як для радянської, так і для сучасної української історіографії, є махновський рух 1917-1921 рр. Махновці, що протягом двох років контролювали терени з населенням в 2 млн. чол. згідно стереотипних уявлень питаннями освіти взагалі не цікавилися. Але це не відповідає історичній дійсності. дивитися »
Данилець Юрій
З історії православного руху в с. Великі Лучки Мукачівського району
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Північно-Східній Угорщині, до якої територіально відносилося Закарпаття, розпочався рух за відродження православної церкви. Він мав слабкий організацій-ний характер, тому що головною базою спротиву унії було бідне українське селянство, бо інтелігенція та духовенство не брали участі у цьому процесі. дивитися »
Світленко С.І
Український народолюбець Борис Грінченко на Катеринославщині
Особистість видатного українського народолюбця, педагога, літератора привертала увагу дослідників вже з початку ХХ ст. [13; 15; 17]. Завдяки зусиллям відомого літературознавця А.Г.Погрібного особливо ґрунтовно розроблено внесок Б.Д.Грінченка в український літературний процес [16]. Меншою мірою вивчалася ця непересічна постать у контексті історичного краєзнавства, хоча цей напрямок уявляється вельми перспективним. Адже діяльність Бориса Дмитровича відбувалася в різних регіонах України і може вивчатися в краєзнавчому вимірі в контексті історії міст і сіл. дивитися »
Абросимова С.В
Я.Г. Гололобов у культурно-громадському житті Катеринослава кінця ХІХ - початку ХХ ст.
Культурологічний підхід та антропологічна орієнтація значно активізували біографічний жанр в історичних дослідженнях, актуальність якого у вітчизняній історіографії підвищується прагненням позбутися ідеологічної заангажованості у дослідженнях минулого, “оживити” і “олюднити” історію, переосмислити творчість відомих діячів й повернути імена призабутих і невідомих, діяльність котрих заслуговує на увагу. У дослідницькому “фокусі” опиняються й контроверсійні особистості, діяльність яких не має однозначної оцінки. Проте чим більше історичних “персо-нажів” постає із забуття, тим повніше й об’єктивніше стає наше уявлення про минуле, з усіма його протиріччями і “напруженням” соціального життя. дивитися »
Данилець Юрій
Релігійна боротьба між греко-католиками і православними на Підкарпатській Русі в першій половині 1920-х років
Міжнародна ситуація, що склалася після Першої світової війни в цілому спряла поширенню православного руху на Підкарпатській Русі. В Хустському окрузі у 1918-1919 рр. у православ’я остаточно перейшли Іза, Кошельово, Нанково, Нижнє Селище, Горінчово, Монастирець, Нижній Бистрий, більша чи менша частина населення в Хусті, Сокирниці, Шандрові, Данилові, Золотарьові, Велятині, Бороняві, Кривій. У Довжанському окрузі про свій перехід у православ’я заявили Липча і Заднє. дивитися »
Данилець Юрій
Нові джерела з історії православної церкви
Православний рух вперше проявився на Пряшівщині у с. Бехерово, де у 1902 р. народ почав відкрито переходити у православ’я [5]. Незабаром у с.Великі Лучки біля Мукачева селяни оголосили про свій намір покинути унію, їх очолив І. Газій, що повернувся з США і привіз книгу о. А. Товта „Где искати правду ?” дивитися »
Мирончук В.Д., Лісниковська І.С
Діячі освіти на Катеринославщині. Династія Ковалевських
Я.Я. Ковалевський та О.Я. Риндовська – яскраві постаті дореволюційної освіти. Вони поєднували блискучі організаторські здібності з плідною роботою на освітянській ниві. дивитися »
Кочергін І.О
Діяльність М.О.Корфа в земських установах Катеринославської губернії
Життя і діяльність відомого освітнього діяча Катеринославщини другої половини ХІХ ст. Миколи Олександровича Корфа (1834-1883) вже неодноразово ставало об’єктом досліджень. В них в більшій чи меншій мірі висвітлювалися всі сторони біографії М.О.Корфа. При цьому найбільше уваги приділялося його педагогічної та освітній роботі, що й не дивно, адже вона наклала сильний відбиток на все життя Миколи Олександровича. дивитися »
Ковальова І.Ф., Литовченко Л.А
І.Є.Забєлін – дослідник скіфських царських курганів півдня Катеринославщини
У безкраїх степах від порогів до пониззя Дніпра ще на початку ХХ ст. можна було побачити безліч давніх курганів, серед яких величністю та стрункими контурами виокремлювалися могили скіфських можновладців, утворюючи, за оповіданнями ІV книги Геродота – Мельпомени, родові кладовища – Герри – скіфських царів. дивитися »
Лиман І.І
Іов (Потьомкін), архієпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський, як організатор духовної освіти
Серед багатьох функцій, які виконувались єпархіальними архієреями Південної України в першій половині ХІХ ст., важливе місце посідало опікування проблемами духовної освіти. Не був виключенням у цьому плані і Іов (Потьомкін), який займав Катеринославську кафедру з 1812 по 1823 р., тобто в період, коли духовна школа як у регіоні, так і в Російській імперії в цілому переживала трансформації у зв’язку із олександрівськими реформами в освітній сфері. Метою цієї невеликої розвідки і є висвітлення діяльності архієпископа Іова як організатора духовної освіти. дивитися »
Данилець Юрій
Православна церква в Карпатській Україні (1938-1939)
У статті розглядається становище православної церкви в часи Карпатської України 1938-1939 рр. Прослідковуються взаємовідносини між представниками Сербської православної церкви та Константинопольської православної церкви з урядом Августина Волошина. Вивчається діяльність архієпископа Саватія (Врабец), спрямована на українізацію православної церкви. дивитися »
Данилець Юрій
Інституційна організація єпархіального управління карпаторуської православної церкви (1926-1930)
У пропонованій статті на основі архівних документів розглядається процес організаційного упорядкування православної церкви на Підкарпатській Русі (Закарпатті) у 1926-1930 рр. Особливу увагу приділено діяльності сербських єпископів-делегатів на Підкарпатській Русі у зв’язку з тим, що до 1945 р. православна церква на Закарпатті входила під канонічну юрисдикцію Сербської православної церкви. Аналізується конфесійний та соціально-економічний розвиток православ’я та державно-церковні відносини. дивитися »
Пугач Н
Поєднання християнських і язичницьких мотивів в орнаментах рушників центральної Чигиринщини
Вишивка - один з найдавніших видів народного мистецтва, корені якого сягають в глибину століть. В орнаментах вишивок наші пращури не тільки зображували різні знаки, але й уміли чи¬тати їх. У цих магічних узорах-оберегах втілилося світо¬сприйняття людини, в них закодовано уявлення про природу, Всесвіт, народження і смерть, осмислення людиною себе і свого покликання. дивитися »
Брель О
Церква Петра і Павла: історія та археологія
Історичні пам`ятки першої гетьманської столиці - Чигирина - постійно привертають до себе пильну увагу дослідників. Однією з них є церква Петра і Павла - пам`ятка архітектури пізнього середньовіччя. Про неї збереглися згадки в історичних джерелах того періоду. Так у літописі Самовидця зазначається: «... [1678 р.] Дня 10 августа у неділю по полудні вирвало кілька підкопів під містом... [крізь проломи дерлися яничари [7, с. 65]]... Турки не живили нікого, але усе стинали, а місто палили, де опановували. Піхотне військо козацьке, під гору за церкву зібравшись, боро¬нилось аж до самої ночі, а москва в замку боронилась» [9, с. 130]. дивитися »
Харлан О.В
Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. Архітектурна та мистецька спадщина XVIII – XIX ст.
Про інтенсивність архітектурного процесу в регіоні Дніпропетровської області і інших регіонах України в період Гетьманщини можливо робити висновок по кількості пам’яток архітектури цього періоду. Основою вивчення цього питання є державні списки пам’яток за результатами новітніх досліджень. Нажаль Дніпропетровський регіон в даний період мало вивчений. Якщо фортифікаційні споруди мають місце в літературі, то храмобудування зовсім не вивчено. З часом, після більш ретельного вивчення реєстр пам`яток даного регіону періоду Гетьманщини стане набагато більшим. Тема даної статті виникла при дослідженні одного з маловивчених архітектурних пам’яток колишнього Запорожжя – Самарський Пустельно-Миколаївський монастир. дивитися »
Утешева Г.В
Культурно-духовная жизнь Екатеринослава конца XIX – начала XX века на страницах справочно-статистических изданий города
В историографической традиции к справочно-стати¬сти¬че¬ской литературе, издаваемой в Екатеринославе в конце XIX — начала XX вв., сложилось потребительское отношение. Современные исследователи, часто не называя даже издания, используют, прежде всего, статистические данные для изучения тем, посвещенных хозяйственно-промышленному развитию региона. Вместе с тем данный источник несет значительную информацию по истории культурно-духовной жизни города, содержащуюся в аналитических статьях, статистических таблицах, справочных материалах, рекламных объявлениях и фотодокументах. Попытка раскрыть возможности справочно-статистических изданий для изучения данной темы и предпринимается в настоящей публикации. дивитися »
Удод О.А
Народний календар як джерело національно-історичної пам`яті українського народу
На початок ХХІ ст. стає очевидним глобальний характер і взаємозв`язок всіх соціальних процесів. Традиційні методи соціальних наук, в тім числі історії, колись накопичені джерела інформації, що служать базою для історіософських узагальнень, вимагають переосмислення під тиском глобалізації. Традиційні історичні джерела показують свою неповноту, обмеженість і неспівпадіння при вивченні не політичної історії держав чи діяльності окремих видатних осіб, а при дослідженні тієї “мовчазної більшості”, настрої якої все сильніше впливають на хід соціальних процесів. Реконструкція морального стану суспільства, духовно-ціннісних орієнтацій населення має, на відміну від звичних об`єктів дослідження істориків – економічної, політичної сфери життя суспільства чи історії культури, має свою методологічну специфіку і потребує, природно, нетрадиційних джерел і так само нетрадиційних (нестандартних) підходів до їх використання. дивитися »
Борисенко Н.Н
Два пола – два текста: гендерные подходы к мемуаристике первой половины ХІХ века
Мир все больше приобретает женские черты. Феминистки, отвоевав относительное равноправие в практической сфере, принялись за теорию. Под лозунгом «Женщина достойна собственной истории!» увеличивается количество работ, в которых авторы доказывают возможность и необходимость отдельной женской истории [1] (по иронии, это возможно, лишь путем сопоставления с так называемой мужской историей). Гендерное направление уже завоевало много поклонников, является актуальным и популярным, что приводит, иногда к отступлению от метода сравнительного анализа и сползанию к беллитризации [2]. Научный интерес к проблеме подтолкнул к вопросу о том, что коль скоро говорят о специфике женской истории, то распространяется ли это на источники, созданные женщиной. Иными словами, влияет, и как на текст пол создателя? Из всех источников, на мой взгляд, наиболее показательной в этом случае является мемуаристика, ее субъективизм дает наибольшее представление о личности автора, его особенностях. Источниковедческие исследования [3], посвященные мемуаротворчеству, несмотря, на свою полноту и высокую информативность, не останавливаются на анализе отдельно женских и мужских мемуаров, а подходят к ним усреднено («унисекс»). Поэтому, как мне кажется, было бы интересно провести сравнительный анализ двух сопоставимых «разнополых» мемуаров. Были отобраны «Воспоминания» С.В.Капнист–Скалон и «Записки моего времени» Н.И.Лорера. дивитися »
Селівачов Михайло
До проблеми районування українського народного мистецтва (ХVIII - ХХ ст.)
Метою статті є огляд етнотериторіальних особливостей українського народного мистецтва: короткий екскурс у історію їх формування; виявлення причин, які зумовлюють різні підходи до районування; аргументація авторського погляду на характер і межі народно-мистецьких регіонів у ХVIII-ХХ ст., коли це явише викристалізувалося й було більш-менш рівномірно зафіксоване в дослідженнях і музейних колекціях. дивитися »
